2.1 Вади розвитку, викликані курінням
Вже в кінці 60-х - початку 70-х років медики звернули увагу на те, що деякі черепно-лицьові аномалії зустрічаються як ніби трохи частіше у дітей, що народилися у жінок, які курили під час вагітності. Більш точні статистичні спостереження підтвердили достовірність цього припущення: дійсно, "вовча паща", тобто розщеплення твердого піднебіння, і "заяча губа", тобто розщеплення верхньої губи, у новонароджених, матері яких курили під час вагітності, зустрічається частіше.
Який механізм виникнення каліцтв під впливом тютюнового диму, поки точно невідомо, спеціальних робіт з даного питання небагато: все-таки і частота, і вираженість цієї аномалії не такі значні, як, скажімо, при алкогольному синдромі. Але той факт, що куріння під час вагітності сприяє народженню дітей з черепно-лицьовими аномаліями, сумніву вже не підлягає.
Можливо, що сполуки, що входять до складу тютюнового диму, діють не безпосередньо на що формуються верхню губу або тверде небо. Згадаймо, що губи і небо в ході ембріогенезу утворюються в результаті зростання назустріч один одному, а потім і злиття щелепних відростків. Процес цей залежить від узгодженої дії багатьох чинників. Порушення ж будь-якого з них (наприклад, нервових або ендокринних регуляцій зрощення) може призвести або до гальмування зустрічного руху відростків, або до неможливості самого злиття. А в результаті - ущелина губи або твердого неба.
Дія деяких компонентів тютюнового диму цілком підтверджує це припущення, оскільки йому піддані нервова система або залози внутрішньої секреції.
Є й інше припущення, що не виключає, втім, попереднього: часто дефекти розвитку виникають в результаті сумісної дії зовнішніх факторів і спадкових особливостей. Тератогeни нерідко тільки сприяють прояву генетичної схильності до того чи іншого потворності; без тератоген "погана" спадковість взагалі могла б не проявитися. Цілком ймовірно, що все це повною мірою відноситься і до тератогеном тютюнового диму.
Не можна не відзначити ще одну важливу обставину, що випливає з припущення, що якщо вже вагітна жінка палить, то цілком припустима і інша "вільність" - чарка, інша алкоголю.
Так от: абсолютно точно встановлено, що спільна дія алкоголю і тютюнового диму характеризується так званим синергізмом (грец. synergeia - співробітництво), в результаті якого кількість аномалій, їх вираженість і глибина різко зростають у порівнянні із сумою наслідків від дії кожного фактора окремо.
Синергізм дії алкоголю і тютюнового диму підтверджений і в експериментах на тваринах. В одному з досліджень, наприклад, було показано, що при введенні етанолу в певних дозах вагітним самкам мишей дефекти розвитку передніх кінцівок у плодів виникають в 10 відсотках випадків. Однак якщо вагітних самок піддавали дії таких же доз алкоголю і тютюнового диму, то аномалії передніх кінцівок спостерігалися вже у половини плодів. Один же тютюновий дим, без алкоголю, на розвиток кінцівок взагалі не діяв.
Статистичний аналіз тривалості життя тих, що палять і некурящих людей дозволив зясувати, що кожна викурена сигарета скорочує життя на пять-шість хвилин. Але ніхто не знає, на скільки скорочується від кожної сигарети, викуреної вагітною жінкою, життя майбутньої дитини. Таких даних просто ще не може бути - 50-70 років тому жінок, що палять зустрічалося дуже мало. Але зараз, як не сумно, база для таких підрахунків вже створюється.
А ось психічних відхилень у потомства довго чекати не доводиться - наслідки нікотинового впливу на ембріон і плід виявляються швидко. І якщо дитина погано засинає, часто вередує, зайво порушується, то це не обовязково від поганого виховання. Нехай мати запитає себе, не піддавалася вона спокусі хоч зрідка викурити сигарету (або випити келих вина) протягом девяти місяців.
Мабуть, тут необхідно зробити одне застереження. Алкогольний синдром плода нічим іншим, крім алкоголю, викликаний бути не може. Однак і "заяча губа", і "вовча паща" можуть бути наслідком різних причин, серед яких куріння все-таки не найголовніша.
Безумовно, куріння тютюну є найбільш серйозною проблемою охорони здоровя, одним з аспектів якої, як ми зясували, є порушення ембріонального розвитку. Кинути куріння не просто, не будемо закривати очі на те, що результатом його може бути відчуття задоволення, психічного підйому, зниження стресового стану.
Але не будемо закривати очі й на те, що потреба, викликана цією звичкою, вимагає постійного задоволення для того, щоб випробувати задоволення або уникнути дискомфорту, а, головне, той відносно невеликий стимулюючий або депресивний ефект на центральну нервову систему (курці адже тягнуться до сигарети і коли хочуть підбадьоритися, і коли хочуть заспокоїтися) не йде ні в яке порівняння з тим колосальним шкодою, яку наносять три тисячі хімічних сполук, що містяться в тютюновому димі. Саме ж істотне - тютюн, як і алкоголь, приносячи сумнівне задоволення батькам, гублять їх дітей.
Если ответ по предмету Биология отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.