«Основа». Заарештування членів Кирило-Мефодіївського братства розбило молодий організаційний центр, що готувався взяти провід в українському житті. Протягом десятьох років, під гнітом миколаївського деспотизму, не вдалося створити нової української організації. Щойно невдачі Кримської війни, смерть Миколи І і деякі пільги, що їх мусів дати Олександер II, створили кращі обставини для організаційних заходів. Наприкінці 1850-их років українське життя почало скупчуватись у Петербурзі. Тут, у столиці Російської держави, де режим був дещо мякший, як на провінції, осіли звільнені після заслання кирило-мефодіївці: Шевченко, Косто-марів, Куліш, Білозерський*, а при них зібрався гурт письменників і публіцистів. Коштом поміщиків-патріотів Тарновського* і Галагана* устатковано українську друкарню і розпочато видавництво. У світ вийшли твори найвизначніших письменників — Котляревського, Квітки, Шевченка, Куліша, Марка Вовчка та інших, перше систематичне видання українських письменників. У 1861 р. за редакцією Білозерського почала виходити «Основа», місячник, присвячений громадським і літературним справам. Новий центр у своїй програмі значно відійшов від ідей Кирило-Мефодіївського братства: він залишив широкі, неосяжні політичні плани та мрії, а всю увагу звернув на актуальні питання, що вимагали негайної розвязки. На першому місці стояла оборона самостійності української національності і літератури.
Если ответ по предмету История отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.