Кщо познайомитись з біографіями хоча б деяких митців, одразурозумієш: що об’єднує чи не усіх діячів мистецтва — непроста доля інепростий внутрішній світ. Насправді, люди мистецтва дуже рідко буваютьгармонійними внутрішні й прості у спілкуванні. Можливо, саме цевнутрішнє напруження і стає поштовхом до творчості, до розвитку, досамовдосконалення. Бувають письменники, які пишуть настільки досконалітвори, що їм можна дозволяти собі певні диватсттва: внутрішнюсуперечливість, людські слабкості. Бувають такі люди, що мають не однуїхню вдачу, насправді героїчне життя (не високими вчинками, аповсякденною силою духу) цим людям можна вибачити якісь невдачі упрофесійному житті. Бувають люди, які до глибини душі вражають і своїмидіями, і своїм внутрішнім світом. Саме такою видається мені ЛесяУкраїнка.
Хтось із тогочасних українських письменників сказав, що в українськійлітературі того періоду є тільки один справжній чоловік — і це ЛесяУкраїнка. Як будь-якому жарті, у цій фразі є тільки частка жарту. Усе жінше — правда. Л.Українка своїм життєвим шляхом і своєю творчістюспростовує тезу про «слабкість». Не легко знайти в українській ісвітовій літературі приклад такої сили духу, яку мала ця жінка. Я досідивуюся, як цій людині вдалося сумістити нежіно вдачу, справжнюжіночність (принаймні із текстів та фотознімків судячи) по при талант.
Если ответ по предмету Українська література отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.