Заграва над Каффою
— Треба нам пошарпати Каффу, — сказав Сагайдачний, відчуваючи ту тишу, коли промовець убирає в себе всі погляди і юрба не сміє дихнути, щоб не пропустити жодного слова. — Каффа — це місце кляте, де земля не родить, бо солона вода від наших сліз, де щодня продають крамарі наших братів за море і зсипають у скрині зароблене на них золото. Тим кривавим золотом виповнена Каффа, як море водою. Женуть ногайці на продаж наших братів, а крамарі потирають собі руки й підраховують майбутні бариші.
Если ответ по предмету Українська література отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.