Ідучі вчора з батьками, я замітила маленького хворобливого котенятка, який лежав і чекав допомоги. Мені було трішки страшно підійти, но чекаючи батьків, я побачилу одну молоду дівчину. Вона проходячи мімо побачила котенятка, і в мене спитала, чи це не мій котик. Я їй відповіла, так це не мій.
Вона взяла його, і понесла до ветеренарної поліклініки, щоб провести медогляд. Виявилося, що у маленького клубочка щастя, в ніжці застрягла дрібна іскринка скла. Її витягли, і котеня знову було щасливе. Дівчина хотіла виністи його назад на вулицю, но Пушок- це вже його кличка, подивилося на майбутню хазяйку. І вона поняла, що потрібно його брати до себе додому.
Отже, я дуже рада, що згайшлися такі люди, як ця дівчина. Тепер у неї вдома живе маленьке щастя, під кличкою Пушок.
Удачі :)
Если ответ по предмету Українська мова отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.