Висилопивши язика — робити щось швидко, терміново.
Гострий язик — влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова.
Грішити (гріховодити) язиком — говорити зайве, базікати.
Давати волю язикові — дозволяти собі говорити зайве.
Держати (тримати) язик за зубами — мовчати, зберігати таємницю.
Довгий язик — хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного, неправдивого.
Дзигорити язиком — базікати.
Прикусити язика — води в рот набрати.
Присолодити язика — звести наклеп на кого-небудь.
Різкий на язик — здатний говорити грубо, з образливою прямотою.
Розв’язувати язик — голосно говорити після тривалого мовчання.
Тіпун вам на язик — уживається для вираження недоброго побажання кому-небудь з приводу недоречних висловлювань.
Тримати на язиці — бути готовим висловлюватися, відповідати на що-небудь (у відповідних обставинах).
Теліпати (теленькати) язиком — базікати, вести беззмістовні, пусті розмови.
Тягти за язик — спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу.
Свербить на кінці язика — кому-небудь дуже хочеться розповісти щось.
Сипатися з язика — вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази).
Язик без кісток — про надмірно балакучих людей.
Язик до Києва доведе — про необхідність розпитувати.
Язик заплітається — хто-небудь говорить невиразно, через силу (про п’яного, хворого).
Язик кілком — уживається для вираження незадоволення, свого негативного ставлення до чиїхось розмов, слів.
Язик не відпаде — уживається як примовка в тих випадках, коли когось просять що-небудь сказати.
Язик не повертається (не піднімається, не навертається) — хто-небудь не хоче, не наважується або соромиться говорити щось.
Язик підвішений добре (непогано) — хто-небудь уміє вільно, влучно дотепно говорити.
Язик поза вухами теліпається — хто-небудь любить багато говорити.
Язик приріс до піднебіння (до зубів, у роті) — хто-небудь замовк, утратив на деякий час з певних причин здатність говорити.
Язик розв’язується — хто-небудь починає багато говорити, стає балакучим.
Язик свербить — хто-небудь має сильне бажання розповісти щось або поговорити про щось.
Язик став руба у роті — хто-небудь утрачає здатність говорити, вимовляти слова.
Язик у петлю скрутило — хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості.
Язик як помело — хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного.
Язика дістати (привести) — захопити в полон когось із метою здобути якісь відомості.
Що на умі (на душі), те й на язиці — хто-небудь говорить все підряд, не задумуючись.
Що на язик набіжить — говорити, балакати, щебетати — все підряд; не задумуючись.
Цікавий на язик — який уміє гарно, майстерно висловлювати думки; красномовний.
Чесати язика — вести безпредметні, несерйозні, пусті, неправдиві розмови.
Укоротити язика — примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити; помовчати, не говорити зайвого.
Укуситися за язик — утримуватися від висловлювання; раптово замовкнути.
Если ответ по предмету Українська мова отсутствует или он оказался неправильным, то попробуй воспользоваться поиском других ответов во всей базе сайта.
Найти другие ответы